и нет ни печали, ни зла
Росія — це країна, яка ніколи не нажереться. Путін не заспокоїться навіть в силу своїх психологічних і ментальних якостей. Він створив телевізор, у який сам тепер і повірив. Україна зараз нагадує Ізраїль 1948 року. Коли в нас, умовно, на десятеро солдатів — три автомати, а з усіх боків атакують озброєні банди. Тільки в Ізраїлі це були араби, які щодня нападали на єврейські поселення. У нас є і свій Сектор Гази — Крим, через який продовжуватимуться провокації. Треба відгороджуватися 4-метровою огорожею.

Нам звідси здається, що в Ізраїлі — всі євреї. Але насправді ця країна — велике клаптикове покривало. Ідеш, а назустріч — негр. Питаєш: "Що таке?". Відповідають: "Вони — з Ефіопії, прийняли юдаїзм ще при цариці Савській". І тут же зустрічаєш блакитноокого блондина, іммігранта з Німеччини. І він теж — єврей. Євреї, які емігрували з Грузії, і євреї, які прибули з Ємена, ніколи не знайдуть спільної мови між собою. З усього світу там зібралися люди, але гіперцінністю для них є існування самої країни Ізраїль. Те, що стосується суверенітету, цілісності й незалежності країни — відкидає одразу всі протиріччя. В ізраїльтян є гіпермета — це їхня держава. І нам треба вчитися цього в них. Ми можемо говорити будь-якими мовами, ходити до різних церков й одне одного не любити, але в нас є одна країна.
gazeta.ua/articles/politics-newspaper/_poyidete-na-ekskursiyu-v-donecku-narodnu-respubliku-u-zaliznij-klitci/564833